Сторінка поезії

МОЄ ХМЕЛЬОВЕ Моє ти рідне і єдине Село, що зветься Хмельове! Де не буваю, серцем лину, Щоб знову славити тебе. Коли весна в сади загляне, Дерева в квіти одягне; Поллються пахощі духмяні, Пташина пісню заведе. Люблю спокійну тиху річку, Старенькі верби край води, Ступаю легко по травичці, Милуюсь цвітом луговим. І аж до болю рідна - рідна Стежина, вкрита споришем, - Вона приводить до хатини, В якій дитинства серця щем. Стежину кожну прославляю, Яка додому приведе, Де мама сива і ласкава Біля віконця мене жде. Коли піду у поле влітку, Погладжу стиглі колоски. Поля безмежні простяглися, Єднають золото й блакить. А тиха осінь в дім приносить Пахучі і рясні плоди. Щоб урожай хороший мати, Хазяїн гарно потрудивсь! І різну пору року гарне Моє ріднесеньке село. Приїдьте в гості, і ,я певна, - Ви теж полюбите його! Валентина Лелеко грудень 2014 р.


Світлина від Валентини Лелеко.
Я, Лелеко Валентина Олексіївна, народилась 15 лютого 1959  року в мальовничому селі Хмельове на  Кіровоградщині в родині службовців.
Моє дівоче прізвище  - Черв»якова.
Батько працював художником – оформлювачем, а мама – лікарем – терапевтом
Навчалась у Хмелівській середній школі з 1966 по 1976 роки.
Після закінчення школи вступила на філологічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту імені О. С. Пушкіна, в якому навчалась  із 1976 по 1980 роки.
Після закінчення ВУЗу була направлена на посаду вчителя української мови та літератури в Якимівську СШ. Через 2 роки була переведена в рідну Хмелівську середню школу, в якій пропрацювала до виходу на пенсію.
Ще в шкільні роки любила складати вірші, а також була і є дотепер дописувачем районної газети «Маловисківські вісті»
Опинившись на пенсії, продовжую займатися улюбленою справою.
Чудова природа рідного краю надихає мене на нові теми. А найбільше люблю свою родину, внука Ростислава. Це наштовхнуло на написання віршів для малечі. Веду у «Фейсбуці» групу «Вірші для діток», в якій розміщую і свої дитячі вірші.
У листопаді 2018 року була запрошена в м. Київ на святкування 20 – річчя дитячої газети – журналу «Я сам (А)».  
Моє життєве кредо – «Люби життя! Радій життю! Бо воно таке коротке…»

Немає коментарів:

Дописати коментар